Кат (англ. Qat чи Khat) — це рослина, яка росте на Близькому Сході, листя якої мають тонізуючий ефект на організм (різновид легкого наркотику) та ефект пригнічення апетиту.

Кат вирощується в Ємені, Ефіопії та інших країнах з 13-15 століть. Ці країни також відомі за їхній суттєвий експорт кави, яка культивується тут аналогічно протягом століть. Однак між двома рослинами існує тісний взаємозв’язок, так само тривкий. Вони висаджуються поруч, суперничають своєю кореневою системою за воду, мають різну вартість сировини, що йде на продаж, та мають різний соціо-економічний ефект.

Проблеми культивації та споживання ката

Кат вирощується у зазначених країнах повсюдно. Ним зайнято до 70% сільськогосподарських площ у тому чи іншому регіоні, придатному для культивації. Кат — вигідна для фермерів культура. По-перше, урожай листя (основний продукт) з нього збирається 5 разів на рік (тоді як кави — 1-2 рази на рік). По-друге, він коштує помітно дорожче ніж кава: заробітки з 1 га у 3-4 рази вищі, ніж з кави (вартість 1 кг ягід кави — до 2 дол. максимально, а ціна 1 кг листя ката — до 25 дол.). По-третє, кат майже не потребує догляду (обрізки раз на рік достатньо), тоді як кава вимагає значно більше роботи. Ну і, нарешті, кат більш стійкий до змін погоди.

З іншого боку, кат зростає довше — до першого збирання врожаю проходить 5-7 років, тоді як кава плодоносить вже на четвертий. Його коренева система споживає так багато води, що близько 30% всього водного споживання Ємену сьогодні припадає лише на зростання цієї культури. Його довге та широке коріння споживає до 4 разів більше води, ніж кава, що для цієї країни представляє серйозну проблему, адже це повільно, але вірно виснажує природні ґрунтові води. Незважаючи на їх поповнення дощами, експерти стверджують, що до 2030 року ґрунтові води Ємену повністю вичерпаються. В Ефіопії ще менше ґрунтових вод, та кількість населення, що має доступ до чистої води, тут на чверть менше, ніж у Ємені, в якому до третини населення немає можливості використовувати чисту воду щодня.

Кат у Ємені, Ефіопії, Джибуті, Сомаліленді та низці інших країн декриміналізований (на відміну від Європи та США, де він визначений як заборонений опіоїд), тому до 90% чоловіків та до 30% жінок Близького Сходу жують його листя щодня. Але його вартість висока, тому середнє домогосподарство витрачає на кат до третини свого щомісячного бюджету! Незважаючи на ейфорію, що викликається ним, та зменшення голоду, кат має довготривалий негативний вплив на організм, знижує концентрацію уваги та викликає розсіяність. Малоосвічені люди заглушають його споживанням власні хиткі соціальні позиції: високий рівень безробіття, погане медичне забезпечення, нестачу їжі… Саме через негативний соціально-економічний вплив на державному рівні приймається все більше рішень культивувати каву замість ката.

Питання продовження кавової індустрії в Ємені та Ефіопії

Через стійкий грошовий потік, який надається катом, фермери сьогодні не хочуть переходити на вирощування кави. В одних регіонах спостерігається вирубка кавових дерев, щоб засаджувати поля катом. В інших, де є помітні проблеми з водою, відбувається зворотній процес, так само як й в регіонах, де фермери спеціально спонсоруються державними фінансовими програмами, якщо вони вирубують кат та садять каву.

Багато фермерів, однак, ведуть паралельне вирощування обох культур, оскільки це забезпечує безперервність грошових потоків — коли збирання врожаю ката завершено, поспіває кава, яку вони також починають збирати. При цьому кат, який росте поряд з кавою, «випиває» всю воду, а кава в’яне й погано плодоносить.

Споживання ката — це багатовікова частина культури та традиція. Багато аналітиків сходяться на думці, що немає єдиного вирішення проблеми, адже це взаємозв’язок економіки, пристрастей, та соціалізації для багатьох людей, які збираються разом, щоб жувати кат та вести бесіди, а кат тут служить їхньою зв’язкою більше, ніж кава чи чай.

Однак для того, щоб виробництво кави не падало у зазначених країнах, варто криміналізувати споживання ката, підвищити підтримку фермерів, які вирощують каву, покращувати соціальні програми, підвищувати рівень освіченості та зайнятості населення. Чи впораються з цим Ефіопія, Ємен та інші країни? Час покаже. Ми ж сподіваємося, що ми й надалі насолоджуватимемося чудовою кавою, яка постачається цими країнами, адже вона тут — одна з найкращих у світі!