Ми вже раніше писали, що таке каскара і з чого вона складається. Тепер ми з вами хотіли поговорити про глобальний ринок цього продукту.
Ринок каскари
Коли ми почали вивчати тему у світовому масштабі, з подивом виявили, що не існує хоча б приблизних (не кажучи вже про точні) цифри ринку каскари ані в глобальному, ані в локальному масштабі. Незважаючи на те, що цей продукт можна знайти в онлайн та офлайн магазинах майже по всьому світу, і його широко знають, принаймні з 1990-х років, каскара досі залишається нішевим продуктом, інтерес до якого виявляють лише «вузькоспрямовані» споживачі.
Достеменно відомо, що у США, Японії, Канаді та ще кількох країнах продукт сертифікований як харчова добавка чи основа для заварювання напоїв. У США з цим дуже просто: потрібна лише офіційна декларація продавця/виробника про безпеку, ґрунтуючись на відсутності негативних харчових реакцій у споживачів. В інших країнах дозвіл на продаж видається державними органами протягом короткого часу (до року).
У Євросоюзі процес сертифікації каскари розпочався у 2017 році й триває досі. Вся справа в повільності законодавчої «махіни» та специфічних вимогах, в яких заявляється, що продукти, «нетипові» для споживача на дату прийняття законодавства про їжу, що продається станом на дату прийняття законодавства у 1997 році, повинні проходити досить складну процедуру отримання дозволу. Без неї продавати не мають права (хоча дрібними партіями це робиться багатьма компаніями в ЄС, заплющуючи очі на формальну відсутність дозволу, прикриваючись тим, що це, власно кажучи, кава. Вони мають рацію, бо з ботанічної точки зору так і є). Заявка на сертифікацію в ЄС зараз просувається лише скромною групою ентузіастів – парочкою оптових компаній, які планують створити ринок каскари в Європі. Як стає ясним з написаного, «ринком» там зараз і пахне. Проте сертифікат може бути отриманий у 2022 р. і все зміниться, адже ЄС – багатий ринок.
Чому так відбувається? Невже споживачам не подобається смак? Чи справа в іншому?
Насправді, питання не в смаку продукту – багатьом він подобається, нагадуючи комбінацію чаю з фруктів/шипшини та слабкої кави. І справа не в недостатній вартості продукту для виробника – будучи доведеною до «маркетингової кондиції», каскара може коштувати на ф’ючерсному ринку до 5 разів дорожче, ніж сама кава! То чому каскара ще не йде переможним кроком планетою?
Причини помірності попиту на каскару
- Не всі фермери, в принципі, прагнуть виробляти кавові субпродукти.
За наявною статистикою на 2021 рік, виходячи з опитувань сотень фермерів у різних країнах, близько 35% з них не знають про те, що на каскару є комерційний попит: 3,9% використовують її як добрива для полів, годують нею худобу 7,7%, використовують як напій для себе 4%, а просто викидають як відхід виробництва 19,2%. Всього 65% продають її як товар, але спеціально не морочаться над створенням інфраструктури під саме її виробництво, роблячи ставку на основний продукт, каву.
- Відсутність сертифікації на великому ринку світу – Європі.
- Немає серйозної маркетингової кампанії на підтримку каскари.
З неї не зробити підбадьорливий напій та багато хто її розглядає як альтернативу чаю. Кавові мережі, які побудували бізнес саме на каві, не бажають створювати самі собі конкурента, який може запропонувати лише «кавово-фруктовий чайок». До того ж, для кави створені тисячі рецептів, а для каскари є, грубо кажучи, один – заварювання гарячою водою. За відсутності різноманітності точно не створиш монструозно гігантський ринок (так само, як зараз немає окремої індустрії фруктових чаїв, та й сам чорний чай зараз більше вважається пустощами, а не естетством, на яке здатна кава).
У промислових масштабах, до речі, каскару використовують для перегонки у спирт, роблять фруктові батончики, використовують як джерело дієтичного харчування (клітковина), а також видобувають кофеїн, який також в деякій кількості там натурально міститься.
Які ще субпродукти дає нам кава
Каскара – не єдиний побічний продукт вирощування та переробки кави. Нижче ми з вами пройдемося по іншим сушеним кавовим деривативам.
- Квітки.
Використовуються для ще одного варіанту «кавового чаю» з квітковим смаком.
- Листя.
З них роблять чай.
- Кавова пульпа (м’якоть).
Роблять багато товарів: джеми, соки, концентрати, желе, розмелюють на борошно для випікання хліба та солодощів, піци та макаронів, роблять соуси, напої та навіть переганяють у спирт.
- Зелені не смажені мелені боби кави.
Роблять «білу каву» та виготовляють дієтичні добавки.
- Срібна шкірка.
Джерело дієтичних волокон клітковини; як борошно для випікання бісквітів та хліба; як чайний напій та як добавка до курильного тютюну для надання йому нових ноток аромату.
- Відпрацьована мелена кава.
Перегонка у спирт, джерело клітковини, як борошно для випікання та її прикраса, виготовлення цукерок.
- Пачмент, він же пергаментна оболонка.
Харчовий консервант, антиоксидант.
Як бачимо, світ кавових продуктів набагато ширший, ніж здається на перший погляд, де кожна частина кавової вишні так чи інакше використовується.
