Назва напою «кава» походить від арабського «гахва» (в оригіналі, gahwa). Російське «кофе» — це, як завжди, калька, у даному випадку, з англійського слова coffee, яке є дещо видозміненим словом gahwa. Але на батьківщині напою — Ємені — кава зовсім не така, яка у нас в Україні. Те, що ми п’ємо, називається в них «бунна» (bunna) чи рідше «гешир» (quishr), а gahwa — це, виявляється, напій зі шкірки висушених фруктових плодів.

Як ви могли помітити, ми не сказали «напій зі шкірки висушених кавових плодів» чи навіть «зерна кавових плодів». Ні, gahwa — це будь-який фруктовий плід, який був висушений під сонцем й потім заварений. У сучасному Ємені можна купити десятки різновидів gahwa, кожен з яких позначатиметься конкретним висушеним фруктом, щоб ви знали, «каву» з чого саме ви п’єте. 

Ось як виглядає висушена м’якоть кавових ягід, яка повсюдно продається в Ємені: 

Так що «кава» — це просто назва, яка випадково причепилась саме до кави у нашому, західному і європейському світі. У східному світі можна купити «каву» з фініків, яблук й що там ще у них росте… Навіть зі злаків! Тому смажена ячмінна «кава», яка продається в будь-якому нашому супермаркеті сьогодні як замінник, власне, кави чи цикорію, з погляду Єменської мови, є повноцінним «кавовим» напоєм. А якщо ви в Ємені захочете «гахву», власне, з кави, то це у них називається «бунн» чи «бунна» (від Ефіопської мови оригіналу). Іноді з припискою «мокка» (mokha). На пачці меленої кави в їхньому супермаркеті це так й виглядатиме — молочно-коричневого кольору упаковка, на якій написано Mokha Bunn. Не помилитеся, в принципі. Напевно.

Ще для ясності вкажемо, що «гахва» — це гарячий напій. Холодний теж можливий (на кшталт компоту/настоянки), але він іменуватиметься «кадід». Очевидно, щоб проводити між ними розмежування.

Й, напевно, з різницею між температурами напоїв з одного й того ж і пов’язане хибне переконання деяких людей, що «гахва» перекладається як «напій, який бадьорить» чи щось по типу цього — напевно тому, що гаряча кава чи чай у принципі зігріває, бадьорить та заспокоює.

Як роблять каву в Ємені сьогодні? Якщо ви — турист чи місцевий «нічогонеробний» чолов’яга, який просто сидить цілими днями в кафетерії, п’є каву і курить кальян, то вам її наллють з ймовірністю у 99,999% у звичайний гранований стакан (а-ля Soviet-style) з великої посудини, яка нагадує бідон для молока з алюмінію з приробленим носиком для розливу напою. Власне, у таких бідонах каву в Ємені сьогодні й заварюють на багатті/вугіллі/газі. У ньому міститься відразу літрів 5, чи навіть 10.

Стандартний рецепт єменської «кави» простий, як двічі два:

  • Висушене під палючим місцевим сонцем й трохи підсмажене на сковорідці лушпиння геширу закладають у бідон (у пропорціях до води одним їм відомих);
  • Заливають все водою (дай боже, щоб не з-під крану, а бутильованою);
  • Кип’ятять на вогні чи жарі, доки не стане нудно;
  • Розливають по стаканах й подають спраглим людям.

Колір у такої «лушпинної» (чи «лушпенської»?) кави — більш світло-помаранчево-мармеладний, ніж у чорного чаю. Смак — як у компоту/фруктового чаю.

А якщо ви хочете скуштувати справжню каву (саме каву, а не лушпиння) по-єменські, то ми рекомендуємо вам придбати у нас каву з цієї країни + джезву, ібрик чи даллу + заварювати каву на вогні плити чи багаття + стильно розливати з довгого носику посудини по маленьких чашках, без цукру, без молока, без спецій.