Ви почули слово «Марагоджип» та тепер прагнете до світлих та чистих теоретичних знань про те, що воно означає? Вельми похвально! Слухайте – бо ми вам розповімо!

Марагоджип – це сорт кави родом з Бразилії, який вперше був отриманий методом природної селекції в провінції Бахія, міському муніципалітеті Марагоджип, ім’ям якого сорт й був названий. Згодом кава Марагоджип поширилася на всю Південну Америку, й тепер комерційно культивується в Мексиці, Колумбії, Гватемалі, Нікарагуа, Сальвадорі та ряді інших країн (крім, власне, самої Бразилії).

Фізично – це великі за розміром зерна Арабіки довжиною близько 20 мм (приблизно до 3,5 разів більше, ніж у звичайної Арабіки) часто неправильної овальної форми, що мають класичний шоколадний колір після обсмажування. За його розмір сорт ще йменується «слонячим». Усередині зерна часто пористі.

Залежно від регіону зростання, смак та аромат можуть бути як дуже насичені та яскраві, які навіть не губляться після додавання до напою молока, так й бляклі. В останньому випадку для поліпшення органолептичних якостей зерна зазвичай висушують під прямими сонячними променями разом зі шкіркою (наповненою органічними цукрами). Найкращі бразильські зерна мають яскраво виражений шоколадний смак, а також насичений, проте м’який аромат. Різновиди, які ростуть в Колумбії та Мексиці, відрізняються легкої консистенцією та горіхово-шоколадним смаком. А гватемальський різновид здатен похизуватися чудовим балансом смаку та запаху.

Історія походження – випадкова. В ті часи, як тільки в Бразилії фермери починали вирощувати каву, ніхто з них ще не знав, які саме рослини приживуться на місцевому ґрунті, а які – ні. Фермери Марагоджипу (населеного пункту) висадили на невеликій ділянці кілька різних сортів. Частина рослин померла, а частина – ні. Ті, що залишилися, перехресно запилили одна одну, створивши гібрид рослини, яке й дала великі зерна за рахунок цього біологічного фактора та прекрасно підходящого клімату місцевості.

В цілому вирощування даного сорту сильно залежить від ґрунту. Наприклад, на поганих ґрунтах вирощується культура з ослабленим запахом. Тому більшість сучасних рослин вирощують в гарному ґрунті, на висоті 0,6-0,7 км над рівнем моря.

Залежно від обсмажування, у смак можуть додаватися квіткові та/чи фруктові нотки. Готувати напій з цього сорту найкраще наступними методами:

  1. Гейзерною кавоваркою;
  2. Еспресо машиною;
  3. Туркою;
  4. Френч пресом.

Гейзерна кавоварка не дає отримувати настільки ж насичений за ароматом напій, як Френч Прес чи турка, що підійде тим, хто не бажає дуже яскравої виразності в цьому показнику.

Даний тип кави віднесений до рідкісних, проте не йменується «спешелті». Кожен справжній цінитель кави повинен хоча б раз спробувати цей різновид зерна – особливо перебуваючи в зазначених вище країнах.

Пара цікавих фактів про однойменне місто

  1. Рік заснування – 1557 (464 роки тому);
  2. У ньому сьогодні проживає трохи більше 44000 чоловік;
  3. Головні драйвери місцевої економіки – виробництво цукрової тростини та тютюну;
  4. Місто відоме за величезні плантації, що розкинулися поруч, на яких протягом сотень років працювали раби, в основному складаючись з чорних бразильців (креолів, які тут називаються народом Кіломбу). Сьогодні вони є нащадками завезених з Африки рабів, велика частина з яких була біглою. Ці селяни-раби навіть організували свою міні-державу в пальмових лісах північного сходу Бразилії, що існувала у період 1630-1694 рр. під ім’ям «Кіломбу Палмаріс»;
  5. Незважаючи на скасування рабства у 1888, аж до 21 століття багато нащадків рабів працювали та жили на плантаціях міста, не маючи можливості чи бажання (з різних причин) забезпечити себе чи навчитися іншому ремеслу.