Як приємно, що напій, який ти п’єш щодня, має стільки легенд навколо нього, таку історію, та таку романтичну ауру! Сьогодні ми розповімо про деякі цікаві історії, легенди та факти.
Історія
Хтось може сказати, що кава – напій з 1000-річною історією, інші скажуть, що людство знає каву лише 600 років. Багато офіційних джерел простежують каву до 15 століття, тоді як деякі інші дані вказують на старший вік. Можливо, що її вживали й до цього, але документальних підтверджень тому не збереглося, на жаль.
Найбільш ймовірний першовідкривач
Люди не просто так смажать каву, а потім кип’ятять її. Такий нетиповий для обробки іншої їжі метод є запозиченим у, ймовірно, першого задокументованого відкривача кави, та залишився незмінним з тих пір: Омара, учня шейха Абу-ль-Хасана аш-Шазілі, згідно з даними манускрипту Абд-Аль-Кадіра. Омар був відомий тим, що лікував різні свої недуги молитвами, для яких він йшов в позбавлені людей місця. Одного разу доля його завела в пустелю біля сучасного міста Вусаб Ал Алі, Ємен, територія Мокка. Його їжа добігала кінця та він, намагаючись підживитися, почав жувати червоні ягоди якогось місцевого чагарнику. Вони йому здалися дуже гіркими. У спробі перебити гіркоту, він почав їх смажити, проте вони стали дуже твердими для зубів. Намагаючись їх розм’якшити, він виварював їх, але в підсумку отримав густий коричневий відвар. Омар його спробував та отримав не тільки відчуття насичення, але й дуже великий стимулюючий ефект. Через деякий час історії про Омара та його чудодійний напій досягли Мокки, й люди попросили його повернутися з пустелі та зробили святим. Звідси, очевидно, й пішла назва варіанту приготування кави – Мокка, як й більш сучасні найменування, наприклад, мокачино.
Втім, навіть якщо ця легенда не істинна, то достовірно документованим першим випадком вживання кави в вигляді напою є випадок в 15 столітті в Ємені якимось Ахмедом Аль-Джафаром. Офіційна географія походження кавового напою залишається тією ж, але кава як рослина потрапила туди в скринях сомалійських купців міста Бербера через Червоне Море з Ефіопії близько 1400 року, де її вживали інакше (жували, робили супи). Широке світове поширення кави відбувається вже в 16 столітті.
Мови
Історія назви кави простежується між мовами, подібно до того, як подорожували по Землі торговці цим запашним напоєм. З Південно-ефіопської провінції Каффа напій в сумках купців дістався до арабів, які називали напій qahiya (що означає «пригнічувач апетиту»), що пізніше змінилося в qahwah. Турецькі оттоманські купці видозмінили це слово, називаючи каву kahve, передавши товар торговцям з Голландії, що стали називати його koffie. А в вигляді coffee кава стала відома вже в англійській мові з 1582 р, як ще раз видозмінені написання та вимова. Що цікаво – в сучасній російській мові прижився більш пізніший варіант «кофе», тоді як в куди більш пан-європейській українській мові прижилося більш оригінальне звучання «кава».
Участь в біблійних подіях
Пізньою історичною спробою вписати каву в Біблію є переказ, як архангел Гавриїл приніс посудину з «темним еліксиром» вмираючому пророку Магомету (щоб той швидко відновив свої сили). Деякі вважають, що той еліксир був еспресо.
Завдяки цьому, Магомет підвівся, переміг в бою 40 кінних лицарів та з плином часу створив Ісламську Імперію – могутнє політичне об’єднання, що сформувало вигляд значної частини планети. Так кава посприяла побудові ісламу.
