Коли наша компанія тільки починала свою діяльність в Україні, майже ніхто з наших співвітчизників не пив натуральну каву. Дійсно, навіщо, якщо на дворі – 1996 рік, недавно була одна криза, скоро буде інша, а заварна кави коштувала таких грошей, що при покупці однієї чашки середньостатистичний українець ставав перед вибором відмови собі в цей день в їжі або проїзді. В цей рік 80% людей пили розчинну каву.
Сьогодні кожен українець в середньому витрачає в місяць на алкоголь менше ніж на каву. І це – позитивний тренд, адже раніше було навпаки.
Статистичні дані
Більше 50% всієї продаваної кави припадає на магазини. Через рітейл реалізуються цільні й мелені кавові зерна, розчинна кава, кавові напої пакетизовані та в жерстяних банках («готова» кава), а також різні кавові суміші.
У ресторанах, кафе, з вендінгових кавових автоматів та у вуличних «кава-будках» люди п’ють близько 15% від усієї випитої за рік в Україні кави (100 чашок на рік або 8,33 чашки на місяць на 1 людину). Ця частка повільно, але впевнено зростає з кожним роком, особливо сильно за рахунок укладу життя мілленіалів, які не мислять власного життя без чашки чи стаканчику смачного напою на власний смак – з ідеальним балансом кави, молока, цукру та топінгів. Особливо помітний вплив мілленіалів на тренд споживання кави почався з 2010 року, тому як більша їх частина вже заробляє гроші самостійно, не залежачи від батьків. Починаючи з 2020 року і далі, до розгойдування цього тренду активно долучилося покоління нульових (що народилися в 2000-х), які теж закінчують навчання і починають працювати.
Середньостатистичний українець споживає 2,8 кг кави на рік, тоді як в інших найближчих до нас країнах – помітно більше:
- Італія: 5,5 кг
- Канада, Люксембург: 6,5 кг
- Бельгія: 6,8 кг
- Швейцарія: 7,9 кг
- Швеція: 8,2 кг
- Нідерланди: 8,4 кг
- Данія: 8,7 кг
- Ісландія: 9 кг
- Норвегія: 9,9 кг
- Фінляндія: 12 кг (6 чашок на день!).
Хоча в тому ж США, де так багато кав’ярень Starbucks і культура споживання кави вже скоро наблизиться до сотні років, на душу населення споживається всього 4,2 кг кави на рік.
Сильна стратифікація цінової характеристики ринку. Дешеву каву споживають 70% населення, середню – 25%, преміальну – 5%. Це досить точно відображає картину доходів населення України.
Звички жителів різних регіонів країни
1. Львів, Закарпаття, Хмельницький, Тернопіль люблять кав’ярні, де збираються частіше, ніж в пивних закладах чи у власній квартирі, щоб посидіти наодинці чи з друзями і, замість пива, посмакувати кавою з маленьких чашок. Тут вважають за краще каву темного обсмаження й шоколадні смаки цього напою. А кожен, хто відвідував Львів як турист чи по роботі, звичайно ж, не може не відзначити ретельно продуманий кавовий антураж цього міста, де кава вистрибує на тебе з кожного кутка під «соусом» кавової столиці України. Тут сильно відчувається європейський вплив (в результаті тривалого історичного перебування під правлінням Речі Посполитої й Австро-Угорщини).
2. У Чернівцях, Житомирі та Вінниці люди купують каву в роздрібних магазинах, обладнаних столиками – п’ючи каву стоячи, швидко, без особливих церемоній й вихвалянь.
3. Кам’янець-Подільський, який був частиною Османської Імперії, довгий час любив каву по-турецьки зі спеціями. Тут до сих пір не люблять кислі й дорогі сорти кави.
4. Два найзабрудненіших промислових міста України, одночасно з «багатою радянською спадщиною» Кривий Ріг та Запоріжжя – майже не п’ють кави формату “To go” (як люблять Київ, Дніпро і Харків), вважаючи за краще робити каву на роботі чи вдома самостійно (заварну й розчинну). Так само поводиться і весь Донецьк з Луганськом – кав’ярні тут не популярне явище (як і в майже кожній колишній радянській країні – ви це особливо відчуєте, якщо відвідаєте Киргизстан, Казахстан чи Узбекистан).
Найбільше споживання – у робусти, менше – у арабіки. Це природним чином продиктовано вартістю цих сортів (арабіка дорожче).
