У світі існують 5 продуктів, які ідеально поєднуються з кавою:

  • шоколад;
  • ваніль;
  • кориця;
  • горіхи;
  • карамель.

Остання може додаватися до самої рідкої маси кави, бути поливкою для неї у якості топінгу й бути одним з інгредієнтів для випічки чи іншого смаколика, який йде разом із кавовим напоєм.

Причиною чудового поєднання карамелі з кавою будь-якого рівня якості є те, що в самій каві базис смаку формують солодкі карамельні ноти, які розвиваються при обсмажуванні. А оскільки каву без обсмажування у світі ніхто не п’є (хіба що в наукових цілях), то й карамельні ноти завжди в ній будуть більш-менш виражені.

Чудовою інформацією є також те, що вам необов’язково витрачатися на придбання рідкої, твердої чи вершкової карамелі — ви її можете швидко й зручно приготувати вдома з інгредієнтів, які точно є у кожного на кухні. 

Приготування карамелі вдома

Карамель буває 4 видів:

  • тверда (яскравий приклад: льодяники на паличці);
  • рідка — коли карамель не застигла у твердий продукт, й по консистенції нагадує кленовий сироп;
  • вершкова тверда — як іриска;
  • вершкова рідка — як ідеальна поливка для кави.

Всі із зазначених різновидів можна приготувати вдома. Так як для нас наразі найбільш цікаво розглянути, як приправити вашу каву, то ми наводимо рецепти не всіх 4-х видів карамелі, а тільки двох: рідкої вершкової і рідкої прозорої.

Для вершкової карамелі вам знадобляться:

  • 1,5 склянки цукру-піску білого чи коричневого;
  • чверть склянки питної води;
  • 1,25 склянки молока чи 1 склянка вершків (жирністю до 30%);
  • 100 г солоного вершкового масла.

Якщо ви використовуєте не солоне, а звичайне масло, то додайте до рецепту ще 0,5 ст.л. солі.

  1. Для приготування візьміть каструлю відповідного розміру (мінімум на 1 літр), в яку висипте цукор і поставте її на середній вогонь. Влийте воду. Без розмішування, дочекайтеся розчинення цукру. Солодка вода має стати карамеллю, коли її колір зміниться на золотисто-коричневий. Тримаючи продукт на вогні довше, ви отримуєте більш темну і гірку карамель.
  2. Увімкніть вогонь, візьміть молоко/вершки і, часто й без зупинки розмішуючи, тонким струмом влийте їх в карамельну масу (стежте за тим, щоб не обпектися, адже карамель може розбризкуватися).
  3. Зробіть маленький вогонь і покладіть масло до суміші, розмішуючи із середньою швидкістю, протримавши всю масу на вогні протягом 3-4 хвилин. Коли масло повністю розчиниться, а суміш стане однорідною, зніміть з вогню й додайте сіль, розмішуючи до її повного розчинення.

Сіль (солоне масло) у цьому рецепті дозволить отримати не такий приторно-солодкий продукт, й він буде чудовим не тільки для кави, але й для випічки, а також для десертів. Зберігати таку карамель найкраще в холодильнику, а використовувати оптимально протягом 2-3 тижнів з дати приготування.

Щоб отримати твердий молочний ірис, просто зменшить кількість вершків/молока на три чверті, а масла — наполовину. Можна також дати карамелі на кроці 1 (вище) довше постояти на вогні, щоб та стала насичено коричневою. Чи то додати 0,5 склянки какао-порошку або 0,25 склянки борошна, щоб дати масі загуснути.

Щоб приготувати рідку карамель (не вершкову), виконайте крок 1 вище. Потім зніміть з вогню і додайте сік чверті лимону, чи 1-2 ст.л. кукурудзяного сиропу, чи ж 1-2 ст.л. меду (неважливо, рідкого чи твердого). Потім добре розмішайте. Це дозволить масі не твердіти. Охолодіть суміш просто за кімнатної температури. Для запобігання «цукровій кришці» на поверхні вашої карамелі, зніміть з неї пінку, яка утворюватиметься при охолодженні. До речі, цю карамель, як й вершкову, можна додатково модифікувати за вашим смаком, додавши до неї на останньому кроці корицю, кленовий сироп, ваніль, какао чи шоколад.

Історія виникнення карамелі

Ніхто достеменно не знає, коли і хто першим у світі зварив карамель. Вважають, що це був твердий продукт, який гризли чи розчиняли в роті як цукерку, а його виникнення було приблизно у 1000 році до н.е. в Азії чи Індії. Пройшло приблизно 2800 років до того моменту, як хтось (знову ж таки невідомо, хто саме, коли і чому) додав до маси вершкове масло, вершки та/чи молоко, щоб вдало вийшла вершкова карамель.

У 1650 році прозора карамель вже була широко популярною в США. А солона карамель (у вигляді цукерок) стала популярною лише у 1977 році завдяки французькому кухареві-шоколат’є Анрі Ле Ру (Henri Le Roux), який працював у Бретані у Франції.

Походження самого слова «карамель» пов’язують із трьома джерелами:

  1. Від англійського слова caramel, що походить від французької, перед тим взятим з іспанської, куди воно прийшло з португальської, яке ґрунтується на пізньолатинському слові calamellus («цукровий очерет»). Латинь сама взяла його від грецького κάλαμος.
  2. Від середньолатинського слова cannamella (canna + mella: «очерет» + «мед»).
  3. Від арабського kora-moħalláh, «солодка кулька» — за назвою цукерки з твердої карамелі.