Кава, приготована за допомогою сифону, має високу чистоту, гарну насиченість, і яскравий смак. З цієї причини сифон як метод заварювання кави дуже популярний сьогодні серед любителів ексклюзивного напою і елітного зерна, в якому важливо розкрити і підкреслити усі ноти смаку, максимізувавши насолоду. Нижче ми розповідаємо про влаштування сифону і про те, як за його допомогою заварити каву.
Історія
Сифон був винайдений у 1830-х роках у Берліні. Винахідник достеменно невідомий, проте відоме ім’я власника патенту, виданого цими роками: містер Льофф. Через десятиліття сифон було покращено французом Луї Габе. Саме на честь його прізвища сифон іменувався в Європі майже весь час з 1840-х років до середини 20 століття (габет). А його сучасна назва (сифон) узвичаїлася вже в 20 столітті, коли винахід було повторно розроблений в США. Сьогодні цей метод використовується лише ентузіастами кавового ринку, які цінують не тільки бездоганний смак напою, але й естетику процесу приготування, схожого на хімічний експеримент.
Перші моделі пристрою були з одним істотним недоліком: всі вони робилися зі звичайного скла, яке було крихке, і могло розбитися не тільки через неакуратне поводження, але ще й тріснути в процесі нагрівання, що могло бути небезпечно для того, хто готував каву і для тих, хто був навколо. Ця обставина змінилася після 1887 року, коли було винайдено боросилікатне скло (жароміцне). З нього почали виробляти хімічні колби і багато інших видів скла.
Промислова революція і її результати призвели до розробки нових пристроїв для заварювання кави. Це згодом витіснило габет із широкого використання з середини 20 століття, який мав велику популярність у вищого класу.
Будова пристрою
Сифон складається з верхньої і нижньої колб, між якими протягнута трубка зі скла чи металу (через неї проходить пара). Також між ними розташований фільтр для готової кави.
Вода нагрівається в нижній частині приладу і, випаровуючись, піднімається трубкою у верхню частину, в якій знаходиться кава. Потім вогонь вимикається і кава заварюється у верхній частині. Фільтруючись, напій скапує у нижню частину приладу, де раніше була вода. Макуха залишається у верхній частині. Потім верхня частина знімається і кава з нижньої переливається в чашку.
Заварювання кави за допомогою габету
У верхню колбу поміщається мелена кава (помел — більший, ніж для гейзерної кавоварки, але дрібніший, ніж для краплинної). Вода наливається у нижню колбу (співвідношення до кави 15:1). Обидві частини колби з’єднуються (як правило, вставляють одна в іншу, щоб трубка була посередині їх обох, і частини були притиснуті одна до одної через фільтр для кави). Потім колба поміщається на вогонь (якщо у вас газовий чи спиртовий пальник) чи прилад вмикається в мережу 220 (якщо у вас електрична модифікація, як виробляються сьогодні). Щоб прискорити процес, воду можна залити одразу гарячу.
Вся чи майже вся вода має випаруватися, потрапивши у верхню частину. Після вимкнення пальника чи електричного підігріву, каву у верхній частині колби треба перемішати для інтенсифікації процесу заварювання. Через короткий час напій прокапає вниз через фільтр.
Об’єм кави на виході залежить від робочого об’єму габету (буває від 1 до кількох чашок).
Додайте за смаком цукор, вершки й інші добавки перед вживанням.
Фільтр для приладу буває металевий, тканинний і паперовий. Використання паперового робить напій з меншою кількістю олій, оскільки папір затримує певну їх частину. Тому для більш яскравого і насиченого смаку використовуйте металевий чи тканинний фільтр.
