Історія бразильської кави почалася в 1727 році, коли перше кавове дерево було завезене на територію країни з Гвіани, тому найчастіше зустрічається фраза “бразильська кава”. Кліматичні умови Бразилії виявилися сприятливими для кавової флори, і незабаром безліч земель було віддано під розбивку плантацій. Про стрімкий розвиток кавового бізнесу в Бразилії можна говорити цифрами: за 100 років в країну було завезено понад 1,5 млн рабів, кожен з яких повинен був доглядати за 3000 кавових дерев. Саме кавова індустрія свого часу сприяла розвитку залізничної сфери і побудови нових міст.
Але в ХХ столітті економіка країни почала не витримувати одноманітність експорту і незабаром країну наздогнав кавовий колапс. Перевиробництво сприяло падінню цін, вивезення врожаю почало обмежуватися на державному рівні, а надлишки просто знищувалися. Всесвітня економічна криза 1929 року погіршила ситуацію і Бразилія почала втрачати свої позиції, скоротивши частку на ринку до 33%. Втім, для споживачів це була хороша новина – якість кави не погіршилась, а ціни стали цілком доступними.
Сьогодні різні сорти недорогої бразильської арабіки і робусти вирощуються на плантаціях в 17 штатах країни, але найбільш відомими є зерна з Парани, Сан-Паулу і Мінас-Жерайс. Назву сорту найчастіше визначає логістика – імена майбутнім напоям даються на честь порту, через який вивозять бразильську каву. Тільки уявіть, третина всього кавового врожаю планети припадає на Бразилію. Кавовий бізнес виявився настільки прибутковим, що через майже три століття на його виробництві працюють понад 3,5 млн місцевих жителів.
Бразильська кава вирощується в однакових умовах, але різні методи обробки (волога, напівволога, суха) роблять її більш різноманітною за смаком і, як наслідок, затребуваною. Бразильська арабіка відрізняється низькою кислотністю і ледь відчутною солодкістю з горіхово-шоколадними нотами.
Не дивлячись на величезну кількість вироблених сортів, фахівці віддають перевагу арабіці Сантос (Santos), чиї зелені зерна легко впізнати по однаковій величині і золотистому відтінку. Особливість бразильської кави полягає в її мінливості: щороку напій може відрізнятися за смаком і якістю і тільки Сантос має певну стабільність.
Самий екзотичний сорт бразильської кави називається Жаку. Свою назву він отримав на честь птахів Жаку, які населяють кавові плантації і харчуються самими стиглими і якісними кавовими ягодами. Як ви вже здогадалися, кавові зерна Жаку виробляються з екскрементів пташок. Завдяки суворому вегетаріанському раціону птахів, перероблена кава не має запаху, але володіє незвичайним солодкуватим присмаком. Перед продажем зерна сушаться, чистяться і витримуються в пергаментній оболонці протягом 3 місяців. Урожай сорту Жаку дуже обмежений.
У кожного сорту бразильської кави є своя градація, що визначає якість продукції, де Strictly soft bean вважається найбільш високоякісним, Softish bean – середньо-м’яким, а Rio Zona – самим низькоякісним.
У наступній статті ми розповімо про колумбійську каву, яка, до речі, перед тим, як потрапити на прилавки, проходить 14 рівнів перевірки Національною Федерацією кави.
