Якщо кава у світі вирощується та поставляється на експорт так багато та довго, то, здавалося б, у цій сфері всі ланцюжки робочих процесів мають бути вже вивірені та перевивірені 100500 разів. Але у світі існує ще й контрабандний ринок кави, який, виявляється, процвітає. Чому?
Причини для контрабанди кави
- Сусідні країни купують дорожче. Яскравий приклад цього ми виклали у наступному підзаголовку статті.
- Таку каву можна видати за сертифіковану. Фермерське господарство має сертифікат якості, що підвищує ціну, але немає достатнього врожаю. Чи має невгамовне бажання підвищити доходи на рівному місці, купивши шмурдяк й видавши його за ексклюзивний товар.
- Вигідніше продавати за валюту. Контрабандисти можуть купувати каву за тверду валюту, а не за місцеву. Економіки Еквадору чи Сальвадору, наприклад, мають офіційну валюту американський долар. Та закупники звідти й з інших країн розраховують ними, а не місцевими тугриками, які в бідних країнах часто мають курс, який галопує як їжак на спині у гарцюючої кобили.
- Невигідний курс закупівлі у великих місцевих підприємств. Це може бути обумовлено негативними економічними обставинами чи жадібністю закупників. Тоді фермеру вигідніше «сходити наліво», ніж дозволити своєму товару згнити чи працювати собі в мінус.
- Бажання самого фермера отримати більше за свою працю, не витрачаючи зусиль, які можуть його легально привести до збільшення виручки: сертифікація виробництва, поліпшення процесів, експерименти з ферментацією, пошук прямих покупців-імпортерів…
- Потрібно терміново продати. Фермер зібрав більше кави, ніж можуть купити ті, хто купує зазвичай. Ну, не гнити ж їй?
Ефект від контрабанди кави
Сьєрра-Леоне є країною-виробником кави, що стоїть на 43 місці за обсягами у світі. Офіційна статистика каже, що за весь 2019 рік країна виготовила 2160 тон зеленого кавового зерна. За повідомленнями Національної Ради з контролю сільськогосподарського виробництва Сьєрра-Леоне, у 2021 році контрабанда зеленої кави з країни перевищила 90% всього виробництва, а всього було офіційно вироблено не більше 1000 тон.
Це фактично означає, що у 2021 році фермери країни виростили 10 000 тон зеленої кави, з якої 9 000 було продано нелегально! За повідомленнями місцевої поліції, яка розслідує такі випадки, зерно перевозиться контрабандистами через кордон до Гвінеї, звідки воно осідає на ринках Марокко.
Незважаючи на те, що у 2019 році з Марокко було експортовано всього 331 тонну зерна, воно вважається дуже дорогим. І так само багато коштує на внутрішньому ринку. Марокканці приїжджають до Гвінеї на нелегальні закупівлі, а та, яка офіційно виробляє на рік близько 9,5 тис. тон, просто не має такого обсягу нелегальної пропозиції для марокканців. Тому звертає свій погляд на Сьєрра-Леоне, купуючи зерно там й під виглядом свого перепродуючи марокканцям.
Ось наочний життєвий приклад того, як контрабанда кавового зерна знищує галузь: держава не отримує податків, не веде облік проданого «наліво», не виділяє інвестицій у розвиток індустрії, а самі кавові регіони страждають через низький економічний розвиток.
У таких хитких ланцюжках про якість зерна теж мало хто замислюється. Поки воно «перебігає» кордон та дістається пункту призначення, воно може згнити, набратися сторонніх запахів та вологи, та й взагалі бути низької якості з самого початку. А потім клієнти, які стоять у кінці ланцюжку поставок, отримавши несподівано поганий смак, розчаруються в тому підприємстві, назва якого стоїть у товарно-транспортній накладній чи навіть у цілій країні-виробнику.
