Чого тільки продавці кави не вигадають, щоб продавати більше напоїв в своїх закладах! Так, наприкінці 1990-х та у 2000-х роках в Сіетлі, США, виникла ідея одягнути жінок-бариста в сексуально виглядаючу уніформу, де одягу було мінімум – все для того, щоб чоловіки-клієнти купували більше. У англійській мові навіть виникли пов’язані з послугою терміни: sexpresso та bareista, які можна перекласти на українську як «секспресо» чи «обнажеріста».

Основний уніформою дівчат, які роблять та/чи подають каву, є бікіні, нижня білизна з укороченими топами, плавки-бікіні чи супер-короткі шорти. В окремих кав’ярнях можна зустріти дівчат в панчохах та на високих підборах чи з одягненими іншими елементами одягу, які так чи інакше відкривають окремі ділянки тіла. В окремих кавових закладах такого формату (які, як нам здається, зайшли вже надто далеко), практикується навіть прозора уніформа та Т-стринги, які, по суті, є парою ниток.

На додаток до яскравої уніформи кавові заклади також беруть не менш інтригуючі назви, деякі з яких можна перекласти як «Підглянь на Напій», «Схопи та Біжи», «Еспресо від Дівчат з Молочними Бідонами», «Еспресо від Гарячих Тіл», «Кава з Ногами», «Божевільні Напої», «Еспресо Твоєї Фантазії», «Солоденьке Містечко» та інші.

Втім, якщо розглядати весь світ, то ідея не є суцільною новинкою: аналогії виникали у 1980-х роках в Чилі та Японії, але різні офіційно недокументовані прояви такої інтригуючої подачі кави були відомі й раніше (в основному, поставлялися персонально, окремим клієнтам та за закритими дверима).

Тренд став настільки популярним в США у 2007 році, що багато інших конкуруючих кав’ярень (із звично одягненими бариста) стали широко скаржитися пресі на помітне падіння своєї виручки. У більшості міст із закладами бікіні-бариста їх стали бойкотувати, намагатися законодавчо обмежити їх діяльність під різними приводами, а також порівнювати з формою продажної любові. Незважаючи на це, більшість з заборон просто пов’язані з межами в головах людей та боязню просунутих методів конкуренції. Адже, судячи з того, що тренд потихеньку поширюється по світові, можна сказати, що клієнтам та відвідувачам таких кафе новий підхід до продажу ароматних напоїв вельми подобається. Щоправда, варто відзначити, що поширення відбувається обережно та майже завжди стикається з обмеженнями законодавства, що часто змінює формат уніформи чи закриває особливо зухвалі заклади. Незважаючи на це, заклади працюють в Італії, Чилі, Тайвані, Японії, Австралії та – в інших формах – в інших країнах.

До речі, схожу, але менш відверту уніформу можна зустріти в дико популярній у США мережі закладів Hooters – яка росте не тільки внутрішньо, але й інтернаціонально. Втім, сама форма Hooters куди більш скромна та пристосовується до реалій кожної місцевості, де працює конкретний заклад (щоб мінімізувати бентеження відвідувачів), а тому до багатьох кав’ярень та ресторанів Hooters люди приходять навіть з дітьми.

А ось вам ще один цікавий факт: агресивний маркетинг – це не винахід 20 століття. Наприклад, широкої популяризації кави в Європі у 1 половині 1600 років сприяло поширення тютюну серед солдат. Як тільки перекури стали в їх рядах ординарністю, місцеві продавці кави стали активно просувати напій, стверджуючи, що сигаретка + чашка духмяної кави – це ідеальне поєднання. Незабаром мода з солдатських кіл активно перейшла до людей всіх соціальних статусів – просто тому що солдати в Європі того часу були щоденною буденністю майже в кожному закутку зважаючи на виснажливу ​​Тридцятирічну Війну.