Голландська Ост-Індійська компанія (ГОІК) сьогодні офіційно визнана найстарішою транснаціональною акціонерною компанією в світі. Вона вперше випустила акції (9 вересня 1606 року), що продавалися тоді за божевільно високою вартістю – 3000 гульденів* за штуку. Компанія зіграла величезну роль в поширенні кави світом завдяки гігантському впливові та могутності: економічній, політичній та військовій. 

Створена у 1602 році компанія була успішною спробою Голландії протистояти натиску інших сильних торгових компаній тодішнього світу: Іспанії, Португалії, Англії. По суті, це була картель купців, підтримуваних державою. Вони почали торгувати по всьому світові сотнями найменувань товарів: кавою, чаєм, спеціями, льоном, бавовною, цукром… К 1657 р. ГОІК стала найбільшою в світі компанією, яка володіла 150 торговими судами, 40 військовими кораблями, 50 тис. працівниками по всьому світові й охоронялася особистої армією з 10 тис. чоловік – це на додаток до тисяч складів та десятків офісів на всіх континентах. В окремих країнах вона навіть мала право карбування власних монет!

В результаті завидної торгової експансії, Голландія та її колонії стали основними постачальниками кави до Європи, Азії й Америк. Основою кавової торгівлі були кущі з Мокко, Ємену, які у 1616 році придбав купець Пітер ван дер Броке (незважаючи на те, що вони ретельно охоронялися, він зміг «порішати питання» з місцевими за гроші). Пітер привіз їх до Голландії, де вони чудово прижилися та почали рясно плодоносити в Ботанічному Саду Амстердаму. Між 1658 та 1699 рр. нащадки цих кущів арабіки були вже посаджені на плантаціях Шрі-Ланки, Яви та південної Індії у промислових масштабах, а до 1670 року – в Сурінамі (країна Південної Америки).

Вдале міжнародне розташування складів, плантацій та ринків, разом з чудово налагодженою логістикою дозволили торгівлі ГОІК, у т.ч., кавою, розвиватися настільки добре, що голландці почали ефективно «вибивати» своїх конкурентів звідусіль. Не раз – із застосуванням фізичної сили. Так, у 1641 р. ГОІК організувала міні-армію в Індонезії з місцевих жителів, озброївши їх, щоб силою вигнати звідти португальців.

Основні кавові (і не тільки) досягнення ГОІК:

  1. Створення численних міжнародних та міжконтинентальних кавових плантацій;
  2. Розвиток та встановлення міжнародних цін на товари, у т.ч., визначення справедливої ​​мінної ціни між різними товарами;
  3. Індонезія сьогодні є однією з найбільших світових виробників кави, тому як між 1600 та 1700 роками ГОІК активно розвивала місцеві плантації – торгівлею, стимулами, переконаннями, протекцією… Знаменита марка кави «Копі Лювак» (Kopi Luwak), судячи з усього, виробляється із зерен рослин, які є прямими нащадками завезених в країну голландцями (тобто, це нащадок Єменської кави);
  4. У цілому більше половини територій сучасного зростання кави зобов’язані своєю появою ГОІК;
  5. Сьогодні на 14 територіях світу голландська мова є офіційною.

Цікаві факти:

  1. Петро I, російський цар, стажувався у 1697 р. на верфях Амстердаму в рамках бургомістерської програми, організованої ГОІК.
  2. Британський капітан Генрі Гудзон, працюючий на ГОІК, відкриваючи морські шляхи в Америці, назвав своїм ім’ям протоку, на якій потім виник Нью-Йорк (що називався спочатку Нью-Амстердам).
  3. Корабельний лікар на ім’я Ян ван Рібек у 1652 р. заснував на краю Африки торгово-перевалочну базу для судів ГОІК, яка згодом стала містом Кейптаун.
  4. Амстердам 17 століття був найсучаснішим тоді торговим центром. При біржах, банках та торгових компаніях було безліч кав’ярень, які слугували неформальними центрами обміну торговою інформацією та укладання контрактів. Можливо, там «крутилося» більше грошей, ніж в самих фінансових центрах.

*Для порівняння: острів Манхеттен, що в Нью-Йорку, був викуплений в індіанців всього за 60 гульденів у 1626 р. Однак тоді не було як такого міжнародного ринку землі та її справедливої ​​оцінки, а тому швидше треба орієнтуватися на інші дані того часу, щоб перевести 3000 Гульденів в гроші 2021 року. Так, за наявними даними, 1 тонна масла коштувала 100 Г., кваліфікований робітник міг заробляти на рік 150-350 Г., а жирна свиня коштувала 30 Г. Зробивши аналіз даних показників в сьогоднішніх ринкових цінах, можна привести середню оціночну вартість 1 Гульдену зразку 1610-1630-х рр.: близько 49 Євро. Тобто, 3000 гульденів тоді – це 147 000 Євро сьогодні. Ціна 1 акції! Тобто, акції були доступні тільки виключно багатим людям.