Споримо, що, якщо ви не енциклопедист з величезною жагою пізнання всього, пов’язаного зі світом кави, ви не знали нижчевикладених фактів та цікавинок? До речі, їх ми виявили так багато, що дану статтю довелося розділити на 2 частини.

  1. Кава в Саудівській Аравії в один час стала настільки суттєвою частиною повсякденного життя, що, якщо у чоловіка не вдавалося забезпечити нею дружину, то це було серйозним приводом для розлучення, на яке вона могла подати.
  2. У 1675 році у багатьох жителів Оксфорду не було доступу до вищої та середньої освіти (незважаючи на університет, що працює там з 1096 року). У місті, однак, було багато кав’ярень, які стали величезною частиною життя, й в них збиралися студенти, викладачі та просто розумні люди, щоб вести дискусії та полеміку на різні вчені теми. Завдяки цьому кав’ярні стали називатися «грошовими (копійчаними) університетами», оскільки буквально за копійки (гроші), які будь-який відвідувач кав’ярні віддавав за каву, він ставав слухачем вчених розмов, що велись там, отримуючи, нехай й своєрідну, але освіту, та вільний доступ до знань. Нерідко учасники приєднувалися до обговорення певних тем. А за часів, коли з медичних міркувань було безпечніше пити пиво, ніж воду, знаєте, це було серйозною перевагою.
  3. У Лондоні періоду кінця 1790-х багато купців, торговців та брокерів збиралося у кав’ярнях, щоб продовжувати спілкування та укладення угод з цінними паперами та контрактами після часу закриття місцевих торгових домів. Завдяки бурлінню ідей, в кав’ярні під назвою Jonathan’s Coffee House, де відвідувачів було найбільше, було запропоновано створити Лондонську Фондову Біржу. А в іншій кав’ярні, Lloyd’s Coffee House, теж в Лондоні, аналогічним чином було запропоновано створити Національний Страховий Ринок, діючий в інтересах купців, посередників та страховиків їхніх контрактів. Поширенню аналогічних ідей по світові посприяло те, що натхненні купці відвідували багато країн та міст. До речі, якщо ви знайомі з сучасним страховим ринком, то легко зрозумієте, що кав’ярня Lloyd’s перетворилася на транснаціональну страхову компанію, одну з найбільших в світі.
  4. У 1770-х роках в США в кав’ярні під назвою Merchant’s Coffee House любили збиратися люди, спраглі до отримання незалежності від короля Георга III. У стінах кав’ярні було вирішено створити Національний Банк Нью-Йорку та Нью-Йоркську Торгову Палату, щоб ті діяли в інтересах місцевих (й супроти короля). Ці дії стали частиною війни, в результаті якої США тепер святкують День Незалежності, офіційно закріплений 4 липня 1776 року після прийняття Континентальним Конгресом.
  5. Кафе «Прокоп», відкрите у 1686 році сицилійцем Procopio Cutò (котрий дав своє ім’я закладові), не могло бути невідомим творцям художнього комедійного фільму «За Двома Зайцями» режисера Віктора Іванова (1961 р). Як начитані й інтелігентні люди часів відмінної вищої освіти Радянського Союзу, вони мали наснагу дати ім’я «Прокоп Свиридович Сірко» батькові Проні, дуже тонко пов’язуючи його рід діяльності (міщанин, який володіє крамницею) з буржуазною діяльністю кафе, де саме «Прокоп» було одним з найбільш відомих назв подібних закладів. Варто зазначити, що даний фільм є переробкою оригінального твору «На Кожум’яках» українського письменника Івана Нечуя-Левицького, де цього ж героя звали Сидор Свиридович Рябко. До речі, Голохвостий був в оригіналі «Гострохвостим», що, очевидно, мало пряме відсилання до гострохвостого горобчику, який скаче то тут, то там в пошуках зерняток, тримаючи «хвіст за вітром», будучи нахлібником-опортуністом, як й сам Свирид Петрович Голохвостий. У фільмі ж його переінакшили, записавши до безгрошової інтелігенції з легким нальотом шахрайського мислення, як імперіалістичне протиставлення буржуазії. До речі, саме кафе «Прокоп» деякими дослідниками називається місцем народження першої в світі енциклопедії знань.