А ви знаєте, з якої країни ваша кава, що ви любите пити? Так? Ну то це відмінно! Ну а як щодо переліку країн, де кава зростає в принципі? Сьогодні з вами хотілося б поділитися не тільки енциклопедичною інформацією щодо того, де росте улюблений напій мільйонів, але й тим, які ризики очікують на каву (й торкнуться усіх кавоманів світу) через кліматичні зміни.
Як температура впливає на каву: загальний огляд та розрахунки
Всього в світі 2 комерційно експлуатованих типів кави: Арабіка та Робуста (а всього підтипів кави – 40, але використовуються як напій 19). Робуста більш температурно стійкий, більш витривалий, але й більш гіркий тип. Він загине на планеті останнім.
Ви, очевидно, з великим жалем читали численні останні прогнози про те, що з огляду на глобальне потепління в найближчу сотню років зникнуть наші улюблені продукти: шоколад, коньяк, віскі, пиво, чай, риба (деякі види), картопля, арахіс та кава… Але ж кава – дуже ніжна рослина, як виявилося: може виростати та плодоносити тільки в досить вузькому температурному режимі: від +18,6 °С до +26,6 °С.
Кожен додатковий градус середнього тепла в країні-постачальнику кави скорочує врожайність приблизно на 10%-30%. Навіть якщо зробити прості математичні розрахунки, враховуючи підняття середньорічної температури всього на 0,5 °С щорічно, то стане видно, що з рівня у 100% виробництва воно впаде до рівня нижче 1% всього за 29 років при найгіршому розкладі та 90 років – при найкращому. Притому, що виробництво кави в світовому масштабі вже скорочується. Виходить, між 2050 та 2110 роками кава повністю зникне, а пити її потім будуть тільки найбагатші, які зроблять запаси.
До речі, сама по собі температура – це не єдиний згубний фактор для рослини. Через потепління стає більше шкідників – наприклад, у 2012 році грибкова інфекція знищила до 85% врожаю в Америках. Кліщі та бактерії теж не дрімають. Смак та якість кави тим часом знижуються через затяжні та більш холодні чи теплі дощі, ніж зазвичай: смак стає більш водянистим та менш вираженим. Скорочуються розміри кавових плантацій через збільшення рівня опадів, а також зникають природні запилювачі. Ефіопія, Південний Судан: до 2080 року вирубка лісів та зміни клімату знищать всі кавові рослини. В Африці до цього року зникнуть мінімум 65% кавових дерев. Це тільки частина прикладів.
Виробництво кави по країнах
Виробництво та експорт кави сьогодні обчислюються в трьох загальноприйнятих системах: в 60-кілограмових мішках, метричних тоннах та мільйонах фунтів. Ми будемо розглядати в 60-кг мішках.
Станом на 2019 рік найбільшими виробниками кави є (млн. мішків):
- Бразилія (44,2)
- В’єтнам (27,5)
- Колумбія (13,4)
- Індонезія (11)
- Ефіопія (6,4)
- Гондурас та Індія (по 5,8)
- Уганда (4,8)
- Мексика (3,9)
- Гватемала (3,4)
- Перу (3,2)
- Нікарагуа (2,2)
- Китай (1,9)
- Кот-д’Івуар (1,8)
- Коста-Ріка (1,5).
Всі інші країни світу (36) сумарно виробляють 9,89 млн. мішків кави на рік.
Дана статистика приведена за 2019 рік (сумарно вийшло 146,8 млн. мішків) та вона вже гірше, ніж рік, два, три або чотири тому. Негативна регресія в наявності. Причому провал – суттєвий. Ось що ми бачимо, дивлячись на світову статистику виробництва кави по роках (млн. мішків):
2015: 154,8
2016: 158,4 (+2,3%)
2017: 162,7 (+2,71%)
2018: 171,1 (+5,16%)
2019: 146,8 (-14,20%).
Падіння вже очевидно. Тут навряд чи зіграла роль Ковід-пандемія, тому як вона почала впливати на бізнес-процеси, по суті, на початку 2020. Навіть якщо рівень падіння збережеться на рівні 2018/2019, то в 2020 році нас очікує 125,9 млн. мішків, а в 2021 – вже 108,0 млн. Падіння по відношенню до 2018 року складе цілих 71,1 млн.! А це – майже 42%! Тут дійсно треба забити на сполох та затрубити в усі труби, тому як кава зникає з лиця нашої планети. Й ніхто цьому не радий.
