Ботаніка — це наука, яка займається вивченням рослин. Стосовно конкретної рослини, ботанікою звуть її характерні особливості, що відрізняють її від інших видів. Ми вам хочемо розповісти кілька цікавих фактів про ботаніку кави.
- У кавового дерева дуже розгалужена коренева система.
Незважаючи на те, що фактична відстань, на яку ростуть коріння рослини від центрального стовбура, не перевищує 100 см, коренева система настільки розгалужена, що сукупна довжина всього коріння лише одного дерева становить до 25 кілометрів! За рахунок цього загальна поверхня дотику коренів до ґрунту становить 400-500 квадратних метрів.
- Кавові дерева дають дуже багато кисню.
Всі говорять про захист тропічних лісів та джунглів, бо вони є «легенями планети». Але ніхто чомусь не каже, що кава як рослина також дуже продуктивна у плані генерування кисню. Порівняно зі згаданими лісами, її ефективність становить 50%. Це означає, що 2 гектари посівів кави дають стільки ж кисню, скільки дає 1 гектар тропічного лісу, а саме, близько 39 літрів кисню на день чи 14200 л на рік. Багато це чи мало? Для порівняння: 1 людина на день споживає 2200 л кисню, тобто 56 га кави закриють річну потребу в кисні для 1 людини.
І якщо ми не можемо врятувати тропічний ліс, то нам треба хоча б висаджувати більше кавових плантацій.
- Кава — це дерево.
Можна зустріти багато тверджень, що це кущ чи навіть повзуча ліана. Однак факт у тому, що кава може вимахати до 10 метрів заввишки, якщо її не підрізати, а чагарники й кущі так рости нездатні. На плантаціях, однак, їхню висоту обмежують штучно, щоб було зручніше збирати врожай.
Ягоди ростуть на гілках довгими гронами. Тому що більше гілок, то більше врожаю. З цієї причини дерева періодично підрізають, щоб виростало більше нових гілок.
- Це не ягода, строго кажучи.
Строго ботанічно, кава — це не ягода, а кісточковий фрукт, так само, як й «старший брат» — садова вишня. Чи персик із абрикосом. Ягода — це коли насіння м’яке та його більше ніж одне всередині та/або ззовні плоду, як у малини, полуниці чи… помідору. Хоча, помідор ще називають фруктом, вносячи більше сум’яття в усталені визначення. А кавун, який багато десятиліть вважався ягодою з тієї ж причини, сьогодні взагалі віднесений до нової групи баштанних (поряд з гарбузом і динею). Але, загалом, для нашої з вами зручності, давайте каву і далі називатимемо ягодою, тому що інакше її зерна доведеться називати насінням, а це здається як щось зовсім дике.
- Кава не дозріває.
Для багатьох фруктів та овочів характерне поняття «дозрівання» — коли незрілий зірваний плід, полежавши якийсь час на повітрі чи в холодильнику, стає більш стиглим. А процес по-науковому називається чудним для слуху словом «дозарювання».
Дозрівання характерне для помідорів, яблук, бананів, динь, перців, абрикосів, лимонів, груш, кукурудзи, айви, смородини, журавлини, слив, хурми, горобини, картоплі, гарбузів, винограду, авокадо, лічі, манго й ряду інших екзотичних фруктів. Проте процес дозарювання нехарактерний для кави. У ній відсутній етилен, який має виділятися фруктом/овочем для дозрівання. Тому процес дозрівання припиняється відразу, як тільки ягода кави зривається з гілля.
З цієї ж причини настільки суворими є правила сортування кави на стиглі та зелені ягоди, адже останні псують смак напою (відчуваються вже 2 зелені зернятка на кілограм). Проте уявіть собі, якби кава дозрівала б: наскільки легше і швидше була б робота фермерів, чи не так?
- Бджоли погіршують якість кави.
Більшість різновидів арабіки є самозапильними рослинами. Це означає, що вони не потребують бджіл чи інших комах для запилення й подальшого розвитку плодів з квіток. Ця ж обставина робить каву одноріднішою, адже вона генетично не схрещується з іншими кавовими рослинами. І це саме те, що хтять фермери, які вивели унікальні сорти — високопродуктивні чи такі, що дають зерна з високими оцінками за шкалою SCA. Їм ні до чого перехресне запилення, що приноситься бджолами, тому що їх рослини та зерновий продукт лише програють від цього. А тому вони схильні захищати каву від бджіл сітками та висаджувати максимально однорідні плантації таких цінних рослин (а якщо це неможливо, то там, де немає вітру, щоб пилок з одних дерев не переносився на інші).
Втім, заради справедливості, треба зазначити, що запилення бджолами підвищує продуктивність кави на 10-54%. Проте фермери, звісно, намагатимуться цього уникнути, якщо це принесе небажані зміни у смак.
