Ми вже раніше писали в блозі про Кавовий Пояс нашої планети (в трьох статтях, щоб надати нашому читачеві всі подробиці). А тепер відкрийте карту на вашому телефоні та подивіться, наскільки місто Палермо, яке на Сицилії, що в Італії, далеке від, наприклад, Танзанії, Кенії чи Ефіопії, які тяжіють до екваторіального розташування. Так, між Ефіопією та Палермо близько 7500 кілометрів, якщо їхати на машині реальними дорогами чи 4000 кілометрів, якщо якимось чином перенестися напряму.
І ще 10 років тому ніхто б і не подумав, що так далеко поза кавовим поясом може зростати кава. Однак у 2021 році (1 рік тому станом на дату написання цього тексту) місцевий фермер зі своїм сином виростив перші 30 кілограм врожаю сицилійської арабіки ефіопського різновиду.
За словами цього фермера, клімат його місцевості змінюється з року в рік: дні стають спекотнішими, випадає менше опадів, регіон стає посушливішим. Проте температура ще повністю не дісталася оптимальних позначок вирощування відмінної арабики: вона часто падає нижче +14 °С з грудня по квітень, що вважається нижчою відміткою для нормального самопочуття арабіки. А влітку навіть найспекотніші дні дуже рідко пробивають позначку у +31 °С (липень-серпень). Щодо опадів, то за рік у Палермо випадає всього близько 480-500 мм, тоді як для арабіки найкраще отримувати від 1500 до 3500 мм на рік. Така хоча б мінімальна кількість опадів випадає у місцевих горах (Ерейські, Іблейські): до 1400 мм на рік. Але у них холодно: температура опускається взимку до +4 °С, що є згубним для арабіки. Зате багато годин сонячного світла щодня цілий рік: від 9,5 год./день у грудні до 14,5 у розпал літа.
Зараз у його селі недалеко від Палермо, де в нього фермерська вілла, фермери активно і широко вирощують рослини, яким полюбився клімат краю «Італійського чобота», який розташований дуже близько до Тунісу, що в Африці. Тут ростуть виноград, цитрусові, кактуси, пальми, оливки, барбарис, ялівець та інші.
За словами фермера, ефіопські зерна змогли пристосуватися під холодніший клімат, будучи висадженими на висоті у 350 м. Але у нього пішло кілька років на експерименти з поливом, добривами, висаджуванням, доглядом та таким іншим. Все ж таки, треба визнати, що отриманий врожай кави цілком далекий від регулярного промислового масштабу та найкраще характеризуватиметься словом «експеримент». Однак, це початок! Якщо кава вже росте (при належних зусиллях) на 10° на південь від крайньої точки широти Кавового Поясу, це позитивний сигнал: світ не залишиться без кави до тих пір, поки є такі ентузіасти, як цей фермер на ім’я Артуро Мореттіно.
Крім вирощування кави, він займається продажем у своєму магазині приправ, спецій та обсмажуванням кави, тримаючи місцевий бренд, який відомий на регіональному рівні.
Яка ж кава вийшла у фермера? Він заявляє, що після 48-годинної ферментації, обробки методом «хані» та сушіння на африканських ліжках, вийшов напій, який має збалансовану кислотність, гарну натуральну солодкість, та досить вишуканий загальний смак. Напевно ґрунт, на якому зростала ця кава, відіграв власну роль, бо у смаку, за словами Артуро, відчуваються виноград, білі квіти та ріжкове дерево — все, що росте в його регіоні.
Нині такий фермер на Сицилії один із своїм сином. Однак він плекає надії, що молоде покоління приєднається до його кавової пристрасті. І, відновивши тисячі покинутих у регіоні будинків та фермерських угідь, люди вирощуватимуть тут каву, а не якусь іншу сільськогосподарську культуру. А ми, у свою чергу, сподіватимемося на те, що в нашому асортименті колись з’явиться сицилійська кава, не просто обсмажена, але й вирощена тут.