Комерційне виробництво дріп-кави було розпочато 32 роки тому (у 1990) в Японії компаніями Key Coffee та UCC. Сам винахід датується 1950-ми роками, але в початковому вигляді це були більш просто мішечки, наповнені меленою кавою, які опускалися в гарячу воду чашки й заварювалися, немов чайні пакетики. У тому вигляді, як на ринку дріп-кава представлена сьогодні, вона почала випускатися на початку 2000-х.

Сучасний асортимент дріп-кави від Gemini тепер легко знайти в інтернет-магазині

Характеристика дріп-кави як продукту

На сьогоднішній день, дріп-кава — це фільтр-пакети, заповнені 12 грамами меленої кави. Стінки пакетів виконані з тканини, паперу чи їх комбінації (перфоровані, але не наскрізь), щоб забезпечити оптимальне за часом проходження гарячої води через них, даючи екстракцію за принципом фільтр-кави.

Для зручності поміщення до чашки і проливання води через дріп-каву, кожен пакет обладнаний паперовими ручками, які згинаються так, щоб зачіплятися на стінки стакану, чашки, склянки чи іншої ємності (із зовнішнім діаметром приблизно від 10 до 15 см). Ці ручки надягають на протилежні краї чашки, фіксуючи пакетик з кавою.

У нього заливається гаряча вода (про метод найкращого заварювання дріп-кави читайте наступну статтю нашого блогу), яка забирає речовини з маси меленої кави до чашки.

Назва «дріп» є транслітерацією англійського слова drip й означає «краплинна». Однак, щоб саме ці пакети з кавою відрізняти від інших краплинних способів приготування напою, в Українській мові використовується слово «дріп». Напевно, найкращого терміну не знайшлось. 

Історія винаходу

У Японії дуже люблять каву. Щоправда, це відноситься до сучасності країни і тієї частини її історії, яка починається із завершення ДСВ. До 1940-х років найпопулярнішим напоєм у Японії був чай. Власне, всім відомий такий термін як «чайна церемонія», якому у Японії виділено велику частину культури.

Контролююча адміністрація, яка була приставлена ​​до Японії американцями на чолі Союзників після результатів ДСВ, що працювала безпосередньо на території Японії, активно насаджувала Західну культуру в країні. Вже у 1950-х роках й далі по наростаючій, культура пиття кави почала бути дуже популярною у більш молодого населення. Через десятиліття вона стала переважаючою над чаєм. А тепер й зовсім сучасна Японія є світовим лідером за багатьма кавовими показниками на душу населення, наприклад, за кількістю кав’ярень, розгалуженості Старбаксу, різноманітністю напоїв та їх смаків, споживаними кілограмами кави на рік, популярності Третьої Хвилі та спешелті…

У 1950-х роках, коли японці активно абсорбували цю культуру, швидко стало зрозуміло, що пити каву в офісі незручно з різних причин:

  • розчинна кава за смаком самі знаєте яка;
  • не завжди є кухня в офісі, щоб чайниками заварювати каву (а чайником ще й спробуй завари правильно);
  • усіляка там кавова м’якоть у чашці — це не айс;
  • відсутність компактних офісних кавових машин сучасності 70 років тому на ринку просто не дозволяла робити якісну каву швидко й без дорогого обладнання;
  • похід до кав’ярні для отримання своєї чашки бадьорості — це втрата часу, особливо якщо врахувати відсутність кав’ярень поблизу й черги з кавоманів;
  • доставки кави додому і в офіс не було як явища.

Тому робилися різні винаходи на предмет того, як можна пити каву поза кав’ярнями, при цьому, щоб смак був, принаймні, прийнятний, якщо не замахуватися на максимально смачний.

Як ми вже зазначили вище, першими були мішечки, які заварювалися подібно до чайних пакетиків. Потім різні винахідники намагалися робити аналоги фільтр-кави, проте для чашки і відійшовши від імерсійних пакетів, які переважно давали переекстракцію. Перші дріп-пакети вішалися на один бік чашки, і це було незручно — вони часто зривалися й падали, що призводило до невдоволення споживачів. Потім були спроби кріпити їх вже на 2 тримачах, які розходилися літерою V, але знову на 1 стороні чашки. І це також не завжди було зручним. Потім вже на початку 2000-х з’явилися пакети, які кріпляться на протилежні стінки чашки, а матеріал фільтру майже остаточно був обраний не з натуральної тканини чи паперу, як у фільтр-каві, а з синтетичного волокна з напівперфорацією, що забезпечує швидке просочування води.

Сьогодні дріп-кава випускається сотнями компаній по всьому світові, а її якість — найрізноманітніша, від комерційної до елітних сортів.