Щороку у всьому світі вирощується плюс-мінус 10 мільйонів тон кави. На планеті щодня споживається близько 2 млрд. чашок кави, що в перерахунку на ваговий продукт становить близько 7,3 млн. тон на рік (різницю складають запаси, промислова переробка, псування/усушка продукту та інші фактори).
Ви знаєте, що кава — продукт з органіки, і після заварювання вона дає відходи. Навіть якщо взяти за основу, що відходи становлять 90% чистої ваги, то щорічно у світі викидається до 9 млн. тон макухи. Це забруднює довкілля, так само як й інші відходи людства. І щоб мінімізувати проблему (до того моменту, поки людство не придумає спосіб стовідсоткової утилізації своїх відходів), багато компаній, ентузіастів та державних установ у світі працюють над повторним використанням кавової макухи. У цій статті ми розглянемо, що зараз у світі роблять із кавовою м’якоттю (використаною і ні). Ви не повірите, наскільки багато таких продуктів!
- Папір. Для отримання паперу з кави її очищають, додають відбілювач та пресують аналогічно до того, як роблять зараз папір з дерева. На виході може також отримуватись пергамент.
- Текстиль. Пряжа робиться аналогічно до того, як вона виробляється з інших подрібнюваних джерел, наприклад, бамбуку чи дерева, які, перш ніж стати пряжею, хімічно розчиняються майже до молекул. Потім це все збирається у волокна на прядильних машинах. Кажуть, що така тканина має природну властивість абсорбції запахів; вона сохне швидше за бавовну та забезпечує кращий захист від ультрафіолетових променів. Крім того, тканина досить м’яка, дає відчуття свіжості та має відмінну вентиляцію. Та на додаток до одягу, з такої матерії можна шити все, що завгодно — постільну білизну, штори, салони автомобілів…
- Біопаливо, етанол та інший топковий матеріал. Найпростіше паливо виходить без зусиль: висушені стебла, листя та коріння кави кидаються у піч. У промисловому масштабі мелена кава змішується з дизелем, спиртом, іншими горючими речовинами та відходами для одержання твердого палива (пелет). А також проходить хімічну обробку для виділення етанолу та аналогічних сполук, наприклад, олії технічної якості, що також є основою палива. Пелети з кави сьогодні випускають різних розмірів для домогосподарств та підприємств, а також роблять багато різновидів рідкого палива. Експерименти у цій галузі йдуть високими темпами.
- Багаторазові чи одноразові чашки, тарілки, ложки, виделки та інший посуд. Це наразі дуже популярний напрямок! Сотні виробників із десятків країн створюють свої рецепти посуду з кавової макухи. М’якуш змішують з пластиком, клейовою основою чи іншим скріплюючим засобом, а потім пресом формують у потрібній конфігурації. Такі вироби подобаються кавоманам естетично і пахнуть кавою! А ще вони досить легкі за вагою та можуть прослужити багато десятків разів, перш ніж їх потрібно буде утилізувати (після чого вони розкладаються природнім способом). Аналогічно, з «кавового пластику» виготовляють багато виробів (з різними добавками), асортимент яких перевищує сотню. Їх використовують навіть як елементи оздоблення машин та приміщень!
- Добрива. За рахунок високого вмісту різних корисних речовин (клітковина, амінокислоти, цукор, жири й т. ін.), висушена відпрацьована м’якоть використовується як основа чи добавка до натуральних добрив, які не виснажують ґрунт. Крім того, можна в землю власного городу кинути просто щойно заварену м’якоть — вийде і добриво, і компост. Кажуть, таке добриво, до того ж, відганяє равликів та слимаків.
- Рідкі олії. Вміст олій у каві різниться від 0,2% до 18%. Так що холодним/гарячим пресуванням чи хімічними методами отримують дорогу, але ароматну харчову олію. Сорти не відпрацьованої кави, де олії багато (як й багато її в макусі), використовують для промислового видобутку олії, яка стає основною для біопалива.
- Борошно. Зерна не використаної кави перемелюють на борошно для солодкої випічки. У ній міститься в 5 разів більше клітковини та на 84% менше жирів, ніж у кокосовому борошні, популярному для створення «повітряних» та дуже солодких десертів.
Продовження списку читайте у другій частині цього посту!
