Ви читаєте продовження другої частини нашого блогового циклу про кавовий пояс світу. У минулих статтях ми розглянули саме поняття та умови для зростання кави. А тут розглянемо, як пояс змінюється, чому це небезпечно, та що робити.
Клімат
Клімат змінюється. Все більш очевидним стає той факт, що нагрівання планети неминуче, воно йде і довго продовжуватиметься. Та що людина має найактивніший вплив на цей процес. Водночас, не виключається, що в поточному геологічному періоді — антропоцені — Земля відходить від Останньої Льодовикової Епохи Четвертичного Періоду, та нагрівається через природні коливання похолодань та потеплінь. Однак, немає сумнівів, що діяльність людини посилює цей природний цикл.
До настання промислової революції у 18-19 ст. нагрівання Землі ніким особливо не моніторилося. І про нього, насправді, й не знали. Сьогодні кавовий пояс, як й весь клімат Землі, знаходиться під ударом. А саме — він зміщується.
Зміщення кавового поясу та його наслідки
Кавовий пояс наразі завширшки приблизно 5100 км. Орієнтовний його зсув знаходиться в межах 5-20 кілометрів на рік. Це означає, що до 2100 року він відсунеться від екватору на 400-1600 км, розділившись на 2 смуги — вище і нижче нього. Сумарна ширина смуг поменшає.
Це означає, що на самому екваторі стане занадто жарко та сухо вирощувати каву. І утворяться нові території ближче до полюсів Землі, де вирощування кави стане можливим. Але із цим є кілька проблем:
- Ферми, які знаходяться у непридатній землі, перестануть вирощувати каву. Мільйони людей втратять доходи, так необхідні їм для існування, якщо не переорієнтуються на вирощування інших культур (а це — інвестиції).
- Зросте активність кавової іржі та інших шкідників, які й нині знищують цілі плантації, вражаючи гігантські площі: від 5% до 100% в окремих регіонах щороку (вони краще почуваються у більш посушливому та спекотному кліматі).
- Частина орних земель втратить 10-75% власної ефективності. Інша частина земель біля екватору стане непридатною для сільського господарства у принципі. Населення буде змушене мігрувати ближче до полюсів.
- Нові землі не так швидко зможуть переозброїтися для вирощування кави — будуть потрібні солідні вкладення капіталів та законодавчі зміни для цього процесу.
- Турбулентність, пов’язана з географічним виробництвом кави, зменшить її вихід на мільйони тон на рік до 2100 року. Ціни на неї зростуть. Для частини населення кава стане недоступною розкішшю.
Протягом 20-21 століть вчені бачать численні підтвердження змін клімату. Наприклад:
- Центральна Америка та Мексика у 2020-х одержують на 15% менше опадів та мають на 1° вищу середню температуру порівняно з 1960 роком;
- У Танзанії кавові плантації зменшились на 50% за цей же період;
- До 2050 року в Колумбії виробництво кави впаде на дві третини.
І ці дані — лише крапля в морі інших статистичних даних і фактів! Можна написати цілий том, щоб описати лише підтверджені зміни.
Загальні прогнози такі: до 2050 року падіння врожайності кави в тих країнах, де її зараз вирощують, відбудеться на 50%, а до 2100 року у світі вироблятиметься на 80-95% менше кави, ніж сьогодні (якщо нічого не робити).
Що можна зробити?
У світі відзначаються деякі активності з вирощування кави поза кавовим поясом. Наприклад, у південних частинах Італії та Іспанії фермери розпочали експерименти з вирощуванням кави. До 2100 року конкурентоспроможними у виробництві кави цілком можуть виявитися Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Іран, Ірак, Афганістан, Пакистан… І ще десятка зо три країн, де зараз занадто прохолодно.
Також здійснюються лабораторні дослідження для вирощування кави у пробірці. Такі лабораторії вже діють, як мінімум, у США та Фінляндії — адже клімат для лабораторної роботи не відіграє ролі.
Іноді в пресі зустрічаються відомості про чиїсь наміри вивести холодостійкі та жаростійкі різновиди кави, при збереженні її високих споживчих якостей, зокрема, з вишуканими відтінками смаку та аромату. Але поки що ми не бачимо виведення на ринок комерційного продукту.
Якщо дивитися глобально, то людству треба об’єднати зусилля, щоби боротися з потеплінням нашої планети — вона у нас одна (поки що). А урядам країн — докладати економічних та політичних зусиль для розвитку кавового виробництва в регіонах поряд із межами кавового поясу — щоб через пару-трійку десятиліть ми не виявили, що залишаємось без цього напою.
Але чи достатні сучасні зусилля для збереження кавового виробництва? Час покаже.
