Ви читаєте продовження першої частини нашого блогового циклу про кавовий пояс світу. У минулій статті ми розглянули, що це, і де зростає кава. А тут розглянемо, які умови потрібні каві для нормального життя й плодоношення. 

Розуміння кавового поясу — це важливо!

Майже 100% кави у 2022 році росте всередині кавового поясу (плюс-мінус пару градусів широти від його кордонів). На рік вирощується між 8 та 12 млн. тон кави по всьому світові. А 4 найбільші експортери кави відповідальні за 50%-75% всього кавового обсягу на світовому ринку (враховуючи щорічні коливання).

Головними причинами, чому кава росте тільки в кавовому поясі, а не, наприклад, у Гренландії чи Німеччині, є такі:

  • Клімат (він повинен бути м’яким екваторіальним, субекваторіальним, тропічним чи принаймні бути на високих температурних відмітках субтропічного клімату). Рослина кави гине при температурі +5 °С, пробувши на ній навіть 30 хвилин чи після всього 3-5 хвилин при 0 °С!
  • Ґрунт. Найкращий ґрунт для кави — це супіщаний. Він має гарний дренаж та включення вулканічної червоної чи сірої землі. Має бути достатня глибина для коріння, але не занадто, щоб вода не застоювалася. Ідеал: приблизно 50% звичайної землі (червоної/сірої/чорної) + 25% піску + 25% глини/суглинку. І навпаки, найгірші умови для кавових рослин — це поганий дренаж, важка глина, низький pH, відсутність вулканічних мінеральних порід.
  • Потрібний температурний коридор цілий рік та кожен день. Ідеальний для арабіки: між +16° та +24° С. Допустимий діапазон для нормального самопочуття — від +14° до +27°. Деякі різновиди кави плодоносять і при +32°, але це, швидше, екстремум. Як свідчать останні дослідження, перебуваючи 45 хвилин при температурі +48°, рослина втрачає здатність цвісти та давати плоди до кінця життя. Аналогічно відбудеться приблизно при 1 дні на спеці у +40°.
  • Кількість опадів. Для арабіки потрібно від 1 до 3 метрів опадів на рік (оптимально — між 1,5 та 2,5). Для робусти — від 0,8 до 2. Але не просто розмазані по всьому році — в період цвітіння їх має бути мало, в період збирання та сушіння не повинно бути зовсім чи дуже мало й тільки у темний час доби. Ідеальні умови мають 25-30 країн світу.
  • Тінь. Кава якості «мас-маркет» росте в основному на відкритих та досить рівних плантаціях під прямим сонячним промінням. Вона швидко дозріває, її легко садити, обробляти та збирати (за рахунок гарної автоматизації та рівної поверхні землі). Але краща кава повинна визрівати повільно, щоб розвинути складні цукри, які формують багатий смак, що заслуговує на нагороди, премії і ціни. Кава має бути накритою тінню вищих дерев та чагарників, наприклад, посеред плантацій пальм, папайї, манго, кориці… Тоді й листя у кави не згоряє, і смак кращий, та й ціна такого продукту вища. Щоправда, механізації праці менше.
  • Вітер. Він повинен освіжати ягоди, приносячи прохолоду та вологість, але не має бути надто сильним, щоб не здувати квіти, листя, ягоди та не оголювати коріння рослин.
  • Висота над рівнем моря. Найкраща арабіка росте на рівнях між 2000 та 2500 метрів. А загальний розкид її висот — від 800 до 3000 м. Робуста може зростати навіть на нульовій відмітці рівня моря. Але загальне правило таке: що вище росте ягода, то краще її смак. Однак роль грають і комбінації температури, вітру, освітлення та опадів.

До речі, кава — це сорт вишні, але «великий брат» кави, садова вишня, куди стійкіша до температурних перепадів!

Так ось, кавовий пояс має всі представлені вище фактори в різних комбінаціях. Це створює мільйони варіацій сортів кави, які різняться від плантації до плантації, від регіону до регіону.

За межами кавового поясу зростання кави обмежують такі негативні фактори:

  • температура вже нижча за оптимальну, навіть здатна вбивати рослини;
  • сильні чи недостатні вітри;
  • надто мало сонця;
  • опадів, як правило, мало, а дощ переходить у сніг, що теж є вбивчим для кави.

Іншими словами, вирощувати каву там, де надто невідповідні умови, можна лише:

  • у теплиці (складно);
  • вдома в діжці (дуже складно);
  • у лабораторії (теж складно, але все залежить від технології; у будь-якому випадку, досить дорого).

Вже наприкінці 20 століття стало зрозумілим, що кавовий пояс — це не вічна структура. З нагріванням Землі та погіршенням стабільності клімату Пояс почав розширюватися від екватору. На самому екваторі умови вирощування стають дедалі гіршими щороку: спекотніше, менше опадів, менше тіні від інших дерев, більше шкідників, погіршення ґрунтів. Але ж відповідні умови клімату — це наріжний камінь зростання кави. Якщо кава не зростатиме, людство залишиться без важливої ​​складової свого життя!

Про зміни клімату та альтернативи ми докладніше поговоримо у наступному блог-пості.