У нашому блозі ми пишемо про каву з усього світу та про все, що стосується її індустрії, виробництва, продажу, кав’ярень, культури… Ми знайомимо читача з багатьма цікавими фактами та знаннями, які ми збираємо по крихтах (іноді потрібно кілька днів, щоб написати статтю про щось дуже унікальне та рідкісне).

 Але так вийшло, що за роки існування блогу ми поки що нічого не написали про таке важливе поняття як «кавовий пояс» — умовну «смужку» на поверхні планети, в якій зростає кава зараз, станом на 3-те десятиліття 21 століття (і буде ще якийсь час зростати в майбутньому).

Насправді, інформації про нього так багато (і вона настільки цікава), що ми вирішили не «бігти галопом по Європах» у подачі інформації про кавовий пояс, а розділити її на кілька блогових статей, в яких розповісти вам все про кавовий пояс докладно:

  1. Що це?
  2. Чому нам важливо мати розуміння Кавового Поясу?
  3. Кліматичні зміни та їх загрози для Поясу.
  4. Перспективи вирощування кави поза Поясом. 

Що таке кавовий пояс?

Подивіться на головну картинку статті. На плоскій карті світу сірим кольором показано країни та континенти. Зеленим — найбільші країни-експортери кави на сьогодні (арабіки, робусти, ліберики і інших комерційних різновидів). Жовтим — смужка на поверхні нашої планети, що знаходиться умовно між 23,5° північної та 23,5° південної широти вздовж екватору Землі. Ці широти також називаються «тропіками», і перебувають вони між Південними Тропіками та Північними Тропіками. В астрономії і астрології їх ще називають «Тропіки Козерогу» та «Тропіки Раку».

Усередині цієї жовтої області, яка й зветься кавовим поясом, знаходяться всі країни, які вирощують каву промислово та на експорт — їх наразі 52 (Вікіпедія вказує 51, але чомусь забуває про Австралію; може, через низьку врожайність та якість тамтешньої кави?).

Хоча всередині жовтої смужки повністю чи частково знаходяться близько 70 країн, не всі вирощують каву промислово: не скрізь підходить ґрунт та створені політичні, економічні, інфраструктурні та культурні умови для вирощування кави. Десь ця сільгоспкультура не є популярною чи підходящою за рівнем прибутковості для комерційної культивації.

Найбільшими 15 країнами-експортерами є наступні (виробництво вказано у тисячах тон на рік станом на кінець 2019 р.):

  1. Бразилія (2652);
  2. В’єтнам (1650);
  3. Колумбія (810);
  4. Індонезія (660);
  5. Ефіопія (384);
  6. Гондурас (348);
  7. Індія (348);
  8. Уганда (288);
  9. Мексика (234);
  10. Гватемала (204);
  11. Перу (192);
  12. Нікарагуа (132);
  13. Китай (117);
  14. Кот-д’Івуар (108);
  15. Коста-Ріка (89).

Слід зазначити, що не кожна територія чи країна, яка вирощує кавове зерно, експортує його за межі своїх кордонів.

На нижченаведеній картинці позначені виробники за обсягами експорту (у тис. тон щороку; чим більше кружок, тим кращим є показник):

Як бачите, географія всіх країн-виробників (коричнева заливка) відповідає «жовтизні» кавового поясу. Тільки Китай сильно вибивається візуально — у пояс він потрапляє лише своєю невеликою нижньою частиною (тоді як заштрихований повністю), проте, йому це не заважає бути 13-м за величиною експортером кави. Австралія виробляє мало кави, в основному, робусту (а не арабіку), і вона поганої якості.

У наступних статтях цього циклу ми розглянемо, які умови потрібні для зростання кави, чому кліматичні зміни планети — це погано для кавового поясу, та що буде в майбутньому.