А ви знаєте, як сушиться зелена кава на плантаціях? Існують 4 способи (і їх комбінації). Кожен фермер обирає підходящий саме йому спосіб.
Висушувати зерно після ферментації (або паралельно з нею) необхідно задля досягнення вмісту вологи на рівні 8-12%. Якщо зерно буде вологіше, у ньому вже через пару днів розвиватиметься грибок та інші мікроорганізми, що веде до швидкого псування. Якщо воно буде більш сухим (7% та сухіше), то зерно швидко втрачає свої споживчі якості (смак, аромат, вид, колір, форму), що іноді називається старінням. Зазвичай для вимірювання користуються вологоміром — приладом, численні варіації якого створені спеціально для кавового та іншого зерна.
Правильно висушені зерна зберігають свої якості протягом мінімум 1 року, що дозволяє їх транспортувати по всьому світові (а в герметичних упаковках вони можуть зберігатися кілька років).
1. Африканське ліжко.
Спосіб з’явився найпершим (в Африці, як очевидно з назви) і є сьогодні найпоширенішим. Конструкція — піднесена над землею, часто виготовляється з підручних засобів, дешева, легко монтується та переноситься за потреби. По суті, це настили з дощок, горизонтальна поверхня яких робиться сьогодні з сітки, а перші африканські ліжка збивались просто з цілісних дощок.
На сітку розкладаються зерна шаром завтовшки у 3 см, й залишаються під прямим сонячним промінням на 10-15 днів. Щодня зерно перегортають 1 чи більше разів, щоб воно сушилося рівномірно і не загнивало. Якщо замість сітки використовується просто цілісний настил, зерно сохне довше, але це не рідкість у найбідніших країнах. Замість сітки може використовуватися циновка чи мішковина, а сама сітка може бути капроновою, металевою чи з іншого матеріалу.
Суть такого сушіння в тому, що зерна обдуваються вітрами з усіх боків (і волога відноситься геть). Активний рух повітря є ключем до успішного сушіння. Сонячні промені природнім чином висушують зерно, а часте перегортання робить процес рівномірним.
Якщо йтиме дощ, зерно накривають плівкою, а на ніч (для збереження тепла) та для захисту від комах його можуть накривати прозорою плівкою, мішковиною чи іншим захисним матеріалом.
2. Параболічне ліжко.
Цей різновид процесу сушіння кави є розвитком африканського ліжка. Плівка нагорі, натягнута аркою подібно до теплиці, захищає зерно від опадів та надлишкового сонця, а відсутність боків дозволяє вітру вільно гуляти всередині такого тенту (що дуже важливо, щоб уникнути конденсації вологи).
Конструкція поверхні для висушування аналогічна попередньому варіанту, й перегортати зерно необхідно таким же чином. Перевага параболічного ліжка в тому, що воно дозволяє сушити зерно там, де зазвичай багато опадів, які заважають нормальному висиханню зерна та/або активність сонця занадто висока, така, що воно навіть може спалити зерно.
3. Бетонні патіо.
Ці настили мають рівну поверхню, тому перегортання зерна в них максимально зручне у порівнянні з двома попередніми методами. Правда, обдування вітром відбувається тільки зверху, а тому перегортати може бути потрібно частіше. Зате бетон, який нагрівається вдень, віддає тепло у вечірній час, що висушує зерна навіть коли сонце зайшло.
Захист від дощу тут, як правило, не організовується (хіба що накривати все плівкою), але, напевно, тому такі патіо робляться тільки в місцях із досить сухим кліматом (чи малою кількістю опадів під час сушіння).
4. Механічне сушіння.
З розвитком технологій все більше фермерів вдаються до механічного сушіння. На відміну від усіх натуральних методів, озвучених вище, механічний барабан дозволяє оптимально висушити зерно лише за 2-3 дні. Зерно всередині барабану постійно перемішується, дотримується максимально прийнятна температура у 40-50 °С, а обдування повітрям робиться примусово.
Крім значної економії часу, фермеру ще й немає потреби займати великі площі під зерно, яке висушується. Щоправда, таке обладнання потребує значних інвестицій, а тому доступно лише відносно багатим фермерам та підприємствам. Натомість скорочений час виробничого циклу та знижені трудовитрати на сушіння окупають інвестиції та дозволяють розширення підприємства.
